«Суди відкриті настільки, наскільки можуть собі це на сьогодні дозволити», – Голова ВРП Ігор Бенедисюк

26 червня 2018 року відбувся Другий загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці», організований представниками судової влади за сприяння Канадського проекту підтримки судової реформи.

Відкрили форум Ігор Бенедисюк, Голова Вищої ради правосуддя, та Олександр Мартиненко, Генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна». Модератор – Оксана Лисенко, керівник Прес-центру судової влади України.

За словами Ігоря Бенедисюка, комунікація для судової влади так само важлива, як і підвищення професійного рівнясуддів. «Не буде довіри до судової влади, поки ми не дамо можливість суспільству зрозуміти, що судова влада повернулась обличчям до людей»,– зазначив голова ВРП.

Пан Бенедисюк також розповів про Комунікаційну стратегію, яка вже декілька років працює у ВРП. Також висловив думку, що журналісти зможуть більше довіряти судовій системі, якщо їм запропонують місця у прес-службах. Щодо журналістів – якими б професіоналами вони не були, вони не є юристами. Саме тому судова влада має доносити до них інформацію максимально чітко та зрозуміло. У цьому напрямі він відзначив роботу суддів-спікерів.

Олександр Мартиненко, Генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна», підкреслив, що довіра до суду неможлива без прозорості в його діяльності: «Суд – це частина держави, а не, як раніше вважали, окремий елемент держави. Відкритість судової влади – це двосторонній рух. Суди та ЗМІ повинні не лише робити кроки назустріч одне одному, а й працювати разом. Для суддів важливо не ображатись на журналістів. Важливо полегшити умови праці журналістів в судах».

Тетяна Суярко – модератор дискусійної панелі «Суди і ЗМІ. Розширення можливостей співпраці: чого потребують суди від медіа?», суддя господарського суду Харківської області, член Ради суддів України, зазначила, що суспільство все ж прийшло до того, що судам та медіа комунікувати вкрай необхідно.

Наталія Богацька, голова Одеського апеляційного господарського суду, розповіла про роботу Центру судової комунікації Одеської області. За її словами, на жаль, раніше суддів не вчили засобам комунікації, тому судами було недооцінено роль медіа. Це було спричинено недовірою до системи правосуддя. «У вирішенні цих проблем за останні роки ми здійснили багато заходів. На сьогодні в судах з’явились прес-служби, спікери. Суди навчились самі подавати інформацію», – підкреслила суддя. Також, на її переконання, в суспільстві формується думка стосовно всієї судової системи загалом, без винятків. Тому, якщо негативні події пов’язані з одним судом, це кидає тінь на всю судову систему.

Олена Кібенко, суддя-спікер Верховного Суду, виступила з доповіддю «Верховний Суд: нові підходи до комунікації найвищої судової інстанції». За її словами, новий Верховний Суд розпочав роботу в комунікаційній сфері із «чистого аркуша», тому перед ними постало серйозне завдання. 30 листопада 2017 року на першому Пленумі ВС були створені робочі групи з менеджменту та комунікацій, до складу яких увійшли судді різних касаційних судів. Пані Кібенко підкреслила вагому роль цієї робочої групи для становлення комунікаційної політики Верховного Суду.

У ВС був розроблений план реалізації комунікаційної стратегії, який було виконано за 6 місяців. Згодом в інфографіці було відображено, чим займається суд.

Також пані Кібенко розповіла, як розвивали сайт та сторінку у Facebook.

Єгор Желтухін, головний редактор «Юридичної Газети», поділився лайфхаками для суддів – як через комунікацію зі ЗМІ суддям вибудовувати імідж. На його переконання, інформація – це потужна зброя, вона не обов’язково є правдивою. По своїй суті, інформація – це товар. ЗМІ та суди мають поважати один одного та вибудовувати комунікацію через особисте спілкування.

Оксана Лисенко, начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату ВРП, розповіла про підсумки року роботи журналістів в судах та презентувала Прес-центр судової влади України.

Вона наголосила, що за останній час в роботі Вищої ради правосуддя та судової влади відбулися революційні зміни – створено Прес-центр судової влади України. За її словами, важливим також є те, що суди почали самі розповідати про судові рішення, активно займатись просвітницькою роботою, реагувати на фейкові новини.

З 3 липня 2017 року працює оновлений портал «Судова влада України». За І квартал, порівняно з минулим роком, відбулось зростання на 50 %.

Окрему увагу було приділено онлайн-трансляціям судових засідань. «Майбутнє – за трансляціями судових засідань та ініціативами самого суду, звісно там, де немає законодавчих обмежень», – наголосила спікер.

Також пані Лисенко відзначила активну просвітницьку діяльність судів: відкриті лекції, модельні судові засідання, квести для школярів, школа судової журналістики.

У межах доповіді Оксана Лисенко презентувала перший електронний всеукраїнський каталог прямих контактів судів, в якому 700 суддів-спікерів і можна знайти контакти та звернутись за інформацією до будь-якого суду.

Чого потребують ЗМІ від судів: лайфхаки від медіа

Другу сесію форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці» було присвячено дискусії щодо того, як судова влада може полегшити роботу журналістів.

Модератором виступила Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації.

Євген Гордейчик, головний редактор журналу «Фокус», повідомив, що в його редакції визначили так зване правило «4 Ні» – чому громадяни не бажають звертатись в суди: зокрема, багато з них переконані, що все одно не отримають перемогу; інші переконані, що судова тяганина забере дуже багато часу та зусиль, які вони не готові витрачати. Також спікер відзначив роботу його журналістів з інформацією, що міститься в Єдиному реєстрі судових рішень. «Журналістам в ньому важко розібратись, але якщо це зробити, в ньому є багато корисної інформації», – зазначив він.

Пан Гордейчук також нарікає на прес-служби судової влади, точніше, на їх пасивність в роботі із пресою. «До мене часто приходять запити від юридичних фірм щодо співпраці. На жаль, від судової гілки влади таких запитів я ще не отримував», – додав журналіст.

Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа», висвітлила проблеми в реалізації права на відповідь у ЗМІ. Серед іншого, вона розповіла про роботу Комісії з журналістської етики, яка діє на підставі Кодексу журналістської етики. Якщо журналіст не дотримується цього Кодексу, інформацію, яку він подав, не можна вважати об’єктивною та збалансованою.

«Справжні медіа завжди з повагою ставляться до тих, про кого вони пишуть, навіть якщо не розділяють його думку», – підкреслила пані Остапа.

Також вона наголосила, що суддям в ЗМІ потрібно подавати інформацію правильно. Тобто, якщо в пресу надходить реліз про те, що суддя взяв участь у конференції, важливо не те, що конференція відбулась, а те, що в її межах було сказано.

Олександр Мартиненко поділився власним баченням щодо полегшення роботи журналістів із суддями:

- рішення щодо проведення онлайн-трансляцій є надзвичайно важливими. Але журналістам буває складно «опрацьовувати» великі об’єми інформації. Тому як побажання до прес-служб – коротко виписувати судові рішення.

- «не дуже добре, коли відправляю журналіста в суд як в зону бойових дій. Коли у маленькому суді перебувають 60 журналістів, можна потрапити в глобальну тисняву»;

- непогано було б виділити для журналістів, які пишуть, окреме приміщення з телетрансляцією судового засідання;

- налагодити повідомлення про оновлення Єдиного державного реєстру судових рішень в онлайн-режимі.

Також спікер зазначив про спростування недостовірної інформації – на його думку, цей процес також повинен бути в межах здорового глузду: «У боротьбі з фейками, якщо ображена особа вимагає всього на світі, дотримуйтесь мінімальних вимог здорового глузду. Спростовувати інформацію варто лише стосовно того, чиє право було порушене».

Як підвищити довіру до судової влади в Україні?

Третю частину форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці» організатори присвятили досвіду Канади у питаннях комунікації судів зі ЗМІ.

Олег Шаков, директор управління міжнародних програм Офісу Уповноваженого з питань федеральних судів Канади, модератор сесії, зазначив, що взаємодія між судами та медіа надає можливість отримання балансу в суспільстві. Важливо, щоб громадськість була переконана в ефективності судової системи. Говорити про транспарентність судової системи можна довго, але насправді мало хто у суспільстві розуміє, як насправді працює суд. Тому є природним, що в сучасних обставинах в Україні засоби масової інформації відіграють ключову роль у висвітленні подій, які відбуваються в країні. Згодом спікер представив канадських експертів, які поділились досвідом роботи судової системи в провінції Нова Шотландія (Канада).

Майкл Мак Дональд, голова Вищого суду провінції Нова Шотландія, зауважив, що неможливо взяти досвід однієї країни та зробити те саме в іншій: «Тільки ви знаєте, що зможе працювати у вашій країні, але ми сподіваємось, що наш досвід допоможе вам для певних ідей». За його словами, як інституції суди та журналісти мають багато спільного. У Канаді прагнуть незалежності обох інституцій. На практиці це означає, що коли певна справа розглядається в суді, ніхто не висловлює сумніву, суддя розглядає справу по факту, сумнівів ні щодо того, що справа буде розглянута по факту, ні щодо справедливості рішення судді немає. Проте це не означає, що канадські судді є захищеними від критики.

Щодо доступу до судів в Новій Шотландії пан Мак Дональд зазначив, що в провінції Нова Шотландія одна адміністративна служба забезпечує роботу всіх судів. Її обов’язками є зміцнення та захист судової влади, ведення постійної просвітницької діяльності; співпраця з громадськими організаціями; зв’язок із пресою і громадськістю.

«Є моменти, коли ця робота ускладнюється, тоді наша суддівська служба зобов’язана діяти для захисту всього корпусу»,– додав іноземний експерт.

Дженіфер Стейрс, директорка з питань комунікацій Судової адміністрації провінції Нова Шотландія (Канада), розповіла про свої повноваження в межах відділу комунікації Судової адміністрації. «У мене немає юридичної освіти. Але майже постійно протягом останніх трьох років я працюю в комунікаційній службі. Моя головна робота – зв’язок між судами, пресою та громадськістю»,– підкреслила експерт.

Координаторка з питань гендерної рівності та судового адміністрування українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи Людмила Чернявська розповіла про важливість включення гендерних аспектів через призму взаємодії судів та медіа. За її словами, гендерна нерівність є причиною бідності. Світове співтовариство давно звертає увагу на це питання. Зокрема, однією із цілей сталого розвитку є забезпечення гендерної рівності. Це саме питання обговорювалось на форумі в Давосі. Медіа можуть розповісти про переваги рівності для чоловіків та жінок. Надзвичайною є роль медіа в донесенні того, що кожна людина має право на справедливе судочинство. Для того, щоб медіа це донесли, суди повинні забезпечувати справедливе судочинство. Суспільство хоче бачити справедливих суддів – саме тому потрібні ЗМІ, щоб показати суспільству цих суддів.

Керівниця відділу комунікації та адвокації Центру демократії та верховенства права Лілія Дроздик розповіла про проект «Чесно. Фільтруй суд!». Це громадська компанія, яка стартувала разом із прийняттям змін до Конституції в частині правосуддя. Мета – зібрати інформацію про всіх суддів. Збирали інформацію за такою самою методологією, що й про політиків. Про суддів останнім часом почали більше говорити, ними більше цікавляться. Команда «Чесно» керується такими критеріями:

- непричетність до корупції або кримінальних правопорушень;

- непричетність до ухвалення сумнівних рішень;

- відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків;

- непричетність до порушення прав людини;

- дотримання норм етики.

«Хочеться, щоб суддя був прикладом для суспільства не лише у залі судового засідання, а й за його межами», – підкреслила спікер.

Андрій Козлов, член ВККСУ, розповів про кваліфікаційне оцінювання суддів в доповіді «Конкурси на видноті: краса чи видимість?». «Коли я прийшов в Комісію, був дещо наївним. Здавалось, що зробимо великий ривок, і отримаємо таку судову систему, що перевершить попередню в рази. Думав, що все зможе запрацювати протягом 2–3 років. Ця ідея «згасла» досить швидко. Судді в небажанні бути предметом аналізу з боку суспільства не помітили, як їх в цьому суспільстві почали недолюблювати. Тому що ти апріорі не любиш те, що не можеш проаналізувати», – підкреслив спікер.

Щодо оцінювання суддів, за словами доповідача, одна людина завжди здається іншій зрозумілою. Люди вимірюють успіх змін чи реформи тими персонами, які їх проводять. Але люди – це мінлива річ. Люди підуть, але залишаться інституції та процедури. Однією із таких процедур є відкритий конкурс. Якщо подивитись узагальнено, то, за словами пана Козлова:

- вдалось вивести суддів із «тіні»;

- було виявлено людей, які були у тіні;

- про суд та суддів нарешті заговорили. З’явились герої та антигерої.

Анна Маляр, викладачка Національної школи суддів України, переконана, що судді на сьогодні готові отримувати знання в нових реаліях. І НШСУ готова надавати ці знання. Але важливо, щоб були кроки назустріч. Вона надала 5 порад, як підвищити довіру до судової влади в нашій країні:

-  просто прийняти законне рішення замало. Про нього потрібно розповісти;

-  переключитись на «людську» мову;

-  показувати людське обличчя судді;

-  миттєво реагувати на соціальну напругу у гучних справах;

-  вести роз’яснювальну роботу, не пов’язану з конкретною справою.

Джерело: Юридична газета